золійник

ЗОЛІ́ЙНИК, а, ч., розм. Великий (на 2 — 3 відра) чавун, у якому звичайно гріють воду для зоління білизни.

— Хівря вже стара, не здужає зимою на річку ходить з платтям, не здужає золійники носити до жлукта, не одзолить добре сорочок (Н.-Лев., IV, 1956, 217);

Тепер вона варить у горщечках, через 20 років варитиме у золійниках (Л. Янов., І, 1959, 184).