1. Словник української мови в 11 томах

зондувати

ЗОНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. Досліджувати характер захворювання людини за допомогою зонда (у 1 знач.);

// Досліджувати взагалі яке-небудь середовище за допомогою спеціальних приладів.

Радіолокатор діє як рентген атмосфери, дозволяючи зондувати хмарність над тим чи іншим районом (Рад. Укр., 20.VІІ 1962,3);

Все, що робилось попереду човна, показував екран підводного телевізора. Гідроакустичні прилади безперервно зондували весь простір навколо (Наука.., 10, 1960, 20);

*Образно. Хіба можна передати на папері чи на полотні очі Л. М. Толстого, які проймали душу і немов зондували її! (Моє життя в мист., 1955, 148).

2. перен. Намагатися наперед довідатися про що-небудь.

◊ Зондува́ти грунт — попередньо розвідувати, з’ясовувати що-небудь.

Він почав зондувати грунт, щоб пробратися до Києва (Кол., Терен.., 1959, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зондувати — зондува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зондувати — Досліджувати, розвідувати; (ґрунт) промацувати, ІД. закидати вудочку. Словник синонімів Караванського
  3. зондувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Досліджувати за допомогою зонда. || Досліджувати характер захворювання людини за допомогою зонда (у 1 знач.). || Досліджувати взагалі яке-небудь середовище за допомогою спеціальних приладів. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зондувати — Штирювати, виштирювати, виштирити, повиштирювати, зіштирювати, зіштирити, позіштирювати, обштирювати, обштирити, пообштирювати, поштирювати, поштирити Словник чужослів Павло Штепа
  5. зондувати — зондува́ти (франц. sonder) 1. Досліджувати за допомогою зонда. 2. Попередньо з’ясовувати якесь питання. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. зондувати — зондува́ти / прозондува́ти ґрунт. Попередньо розвідувати, з’ясовувати що-небудь. Він почав зондувати ґрунт, щоб пробратися до Києва (П. Колесник); І все ж, Катричу почало здаватися, що їхні стосунки вийшли за межі дружби й вступили в ту фазу, коли можна прозондувати ґрунт (В. Попов). Фразеологічний словник української мови
  7. зондувати — Зондува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. зондувати — рос. зондировать (фр. sonder) — 1. Аналізувати, досліджувати шляхом зондування — з допомогою зонда. 2. Переносно — у політиці, економіці, підприємницькій діяльності — попередньо з'ясовувати щось (можливості суб'єкта, певної ділянки, певного питання). Eкономічна енциклопедія