зонний

ЗО́ННИЙ, а, е. Те саме, що зона́льний¹.

Досліджуючи слухові відчуття, М. О. Гарбузов прийшов до висновку, що вони мають не точковий характер, а становлять і синтетичний процес, що дає право говорити про зонну природу слуху (Рад. психол. наука.., 1958, 16);

Поведінка захисників, команди яких грали за системою зонного захисту, була досить одноманітна (Наука.., 7, 1967, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зонний — зо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зонний — -а, -е. Те саме, що зональний I. Зонна теорія — один з основних розділів квантової теорії твердих тіл; описує рух електронів у кристалах і є основою сучасної теорії металів, напівпровідників та діелектриків. Великий тлумачний словник сучасної мови