зонтичний
ЗО́НТИЧНИЙ, а, е. Схожий формою на зонтик (у 1 знач.).
В африканських саванах крони дерев, як правило, мають зонтичну або грибоподібну форму (Фіз. геогр., 5, 1956, 137);
Зонтична магнолія, що виросла з насіння, зацвітає звичайно через двадцять років (Рад. Укр., 15.VІІ 1965, 4);
// у знач. ім. зо́нтичні, них, мн. (Umbelliferae) — родина рослин, суцвіття яких формою нагадує зонтик (у 1 знач.).
Аніс — однорічна рослина з родини зонтичних; своїм виглядом і розвитком схожа на кріп (Колг. енц., II, 1956, 177).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me