зоологія
ЗООЛО́ГІЯ, ї, ж. Комплексна біологічна наука про тварин.
Зоологія вивчає життя та будову тварин, подібно до того як ботаніка вивчає рослини (Зоол., 1957, 3);
Ночами після роботи Клименко висиджував над книгами, самотужки опанував латинь, яка йому була необхідною для серйозних занять зоологією (Гончар, Таврія, 1952, 271);
// розм. Підручник з цієї галузі знання.
Вище йшли підручники для старших класів: ботаніка, зоологія, алгебра (Кучер, Чорноморці, 1956, 150).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зоологія — зооло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- зоологія — [зоолог'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- зоологія — -ї, ж. Комплексна біологічна наука, що вивчає будову і життєдіяльність тварин, їхній історичний та індивідуальний розвиток, класифікацію, взаємозв'язок та взаємодію з навколишнім середовищем, закономірності поширення тварин та їх угруповань на Землі тощо. || розм. Підручник з цієї галузі знання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зоологія — Тваринознавство Словник чужослів Павло Штепа
- зоологія — зооло́гія (від зоо... і ...логія) наука про тваринний світ. Словник іншомовних слів Мельничука
- зоологія — Зооло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)