зоотехнік
ЗООТЕ́ХНІК, а, ч. Фахівець із зоотехніки.
Зоотехніки і ветеринарні працівники повинні запровадити дійовий і повсякденний контроль за ходом розплоду тварин, допомогти колгоспам виростити міцний і здоровий молодняк (Колг. село, 1.II 1955, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зоотехнік — зооте́хнік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зоотехнік — -а, ч. Фахівець із зоотехніки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зоотехнік — Тваринознавець Словник чужослів Павло Штепа
- зоотехнік — Зооте́хнік, -ка; -ніки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)