1. Словник української мови в 11 томах

зопалу

ЗО́ПАЛУ, присл. У стані сильного збудження; необачно.

[Мелашка:] Звісно, як Прохор ваш не зопалу одружився з Катрею, а по мислі, то вже певна річ, що промеж них мусить бути і лад і згода (Кроп., IV, 1959, 9);

Батько шанобливими очима дивився на сина, на якого зопалу напустився був (Горд., II, 1959, 189);

// У перший момент після чого-небудь; не відчувши, не помітивши.

Поранено було й самого Гармаша, в руку. Зопалу був і не звернув уваги, димав — дряпнуло (Головко, II, 1957, 571).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зопалу — зо́палу прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зопалу — пр., необачно; ЗГАРЯЧУ, згаряча; в гарячці, в розпалі. Словник синонімів Караванського
  3. зопалу — I згарячу, згаряча, зістрибу, знепам'яті, знепам'ятку, зрозгінці, спохватку, спохвату, стрибки, стрибком Фразеологічні синоніми: з гарячих; з гарячого; з розгону; під гарячу руку (руч). (Див. також "швидко") II див. необачно; раптом; спересердя; швидко Словник синонімів Вусика
  4. зопалу — присл. У стані сильного збудження; необачно. || У перший момент після чого-небудь; не відчувши, не помітивши. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зопалу — ЗО́ПАЛУ (у стані сильного збудження), ЗГА́РЯЧУ (ЗГА́РЯЧА), СПРОЖО́ГУ, СПО́ХВАТУ розм. Правду сказати, Василько зробив це зопалу, не подумавши (О. Донченко); Я згарячу підвівся, скинув з себе гімнастерку (А. Словник синонімів української мови
  6. зопалу — Зо́палу, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)