1. Словник української мови в 11 томах

зореплавець

ЗОРЕПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Людина, що здійснює політ у космос, до зір; космонавт.

На честь безприкладного польоту в космос першого зореплавця, радянського громадянина Юрія Гагаріна Академія наук СРСР вручила йому золоту медаль імені Костянтина Едуардовича Ціолковського (Наука.., 6, 1961, 55);

Погасне світло [в планетарії] і майбутнім зореплавцям здасться, що вони роблять перший крок до планети (Рад. Укр., 12.IV 1967, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зореплавець — зорепла́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зореплавець — -вця, ч. Людина, що здійснює політ у космос, до зір; космонавт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зореплавець — КОСМОНА́ВТ, АСТРОНА́ВТ рідше, ЗОРЕПЛА́ВЕЦЬ поет. І космонавт, і жайворон згори Милуються ранкової пори Безмежжям молодого оксамиту (В. Бичко); Відчуття від першого поцілунку можна зрівняти хіба що з захватом першого астронавта, який ступив на Місяць (П. Словник синонімів української мови