зорешливий
ЗОРЕ́ШЛИВИЙ, а, е, діал. Зоряний.
Нічка була тиха та зорешлива та тепла (Федьк., Буковина, 1950, 138).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зорешливий — Зорешливий, -а, -е = зоряний. Піч зорешлива та тиха. МВ. І. 141. Словник української мови Грінченка