зорудувати

ЗОРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, док., розм.

1. перех. Зробити, поладнати що-небудь.

Зорудувавши все, я побігла на двірець залізниці (Фр., IV, 1950, 366);

Ніхто краще за нього не зможе сієї справи зорудувати (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 166).

2. неперех., з ким — чим. Справитися з ким-, чим-небудь.

Ну, чи можна ж із таким чоловіком зорудувати? Пустився берега зовсім (Барв., Опов.., 1902, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зорудувати — зору́дувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зорудувати — -ую, -уєш, док., розм. 1》 перех. Зробити, поладнати що-небудь. 2》 неперех., з ким – чим. Справитися з ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зорудувати — СПРА́ВИТИСЯ з чим і без додатка (успішно виконати якусь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.), УПРА́ВИТИСЯ (ВПРА́ВИТИСЯ), УПО́РАТИСЯ (ВПО́РАТИСЯ), ПРИБРА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. зорудувати — Зорудувати, -дую, -єш гл. Справиться, сдѣлать что. Не зорудує ніяк із Настусиним батьком. Г. Барв. 448. Що задумав, то вже зорудує. Г. Барв. 520. Словник української мови Грінченка