зорудувати
ЗОРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, док., розм.
1. перех. Зробити, поладнати що-небудь.
Зорудувавши все, я побігла на двірець залізниці (Фр., IV, 1950, 366);
Ніхто краще за нього не зможе сієї справи зорудувати (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 166).
2. неперех., з ким — чим. Справитися з ким-, чим-небудь.
Ну, чи можна ж із таким чоловіком зорудувати? Пустився берега зовсім (Барв., Опов.., 1902, 284).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зорудувати — зору́дувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зорудувати — -ую, -уєш, док., розм. 1》 перех. Зробити, поладнати що-небудь. 2》 неперех., з ким – чим. Справитися з ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зорудувати — СПРА́ВИТИСЯ з чим і без додатка (успішно виконати якусь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.), УПРА́ВИТИСЯ (ВПРА́ВИТИСЯ), УПО́РАТИСЯ (ВПО́РАТИСЯ), ПРИБРА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- зорудувати — Зорудувати, -дую, -єш гл. Справиться, сдѣлать что. Не зорудує ніяк із Настусиним батьком. Г. Барв. 448. Що задумав, то вже зорудує. Г. Барв. 520. Словник української мови Грінченка