зосереджений

ЗОСЕРЕ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зосере́дити.

Командир гайдамацького загону, місцевий поміщик Павловський, запевняв.., що повстанців у цьому районі багато, що саме тут зосереджені їх головні сили (Кол., На фронті.., 1959, 67);

Ми стояли за ліском, невидимі для ворога, зосереджені для нової атаки (Кач., Вибр., 1953, 302);

Зусилля народів повинні бути зосереджені на тому, щоб своєчасно приборкати імперіалістів, позбавити їх змоги пустити в хід смертоносну зброю (Програма КПРС, 1961, 50);

// зосере́джено, безос. присудк. сл.

В колгоспі все тваринництво, крім птиці та коней, зосереджено в одному місці, що дає змогу організувати в загальнофермському цеху підготовку кормів до згодовування (Колг. Укр., 4, 1959, 5).

2. у знач. прикм. Який зосередився, зібрався в одному місці;

// Спрямований в одне місце, в одну точку (звичайно про артилерійський вогонь).

Зосере́джене наванта́ження — навантаження, що припадає на дуже маленьку площу.

Прикладом зосередженого навантаження є сили, що діють на метал при різанні на верстатах (Токарна справа, 1957, 43).

3. у знач. прикм. Який зосередився повністю на чому-небудь; замислений.

Зосереджений на своїх думах, він аж здригнувся, коли до нього з темряви метнулася якась жіноча постать (Жур., До них іде.., 1952, 125).

4. у знач. прикм. Який здійснюється, виявляється при напруженні думок, уваги, зусиль і т. ін.

Кілька хвилин мовчазної і зосередженої роботи, і з прохолодного отвору виплив на денне світло солом’яний брилик (Вол., Самоцвіти, 1952, 64);

// Глибокий, напружений (про думки, почуття і т. ін.).

Бальзак дивився на кобзаря, на юрбу, на тих, що, проходячи повз нього, кидали мідяки у мисочку, відчував в їхньому зосередженому мовчанні якусь дивну і значну пересторогу (Рибак, Помилка.., 1956, 155);

Чорні імлисті очі дивилися задумливо й серйозно, але посаджені вони були близько одне до одного, і тому погляд їх набирав зосередженої пильності (Тулуб, Людолови, І, 1957, 57).

5. у знач. прикм. Який перебуває у стані зібраності, готовності до чого-небудь, напружує свою увагу, свої думки, зусилля і т. ін.; зібраний.

Він був весь зосереджений, наче б шнуром стягнутий в своєму нутрі (Вільде, Пов. і опов., 1949, 33);

В навушниках Сашко стає одразу серйозним, офіційним, зосередженим, вже він тепер увесь там, в ефірі (Гончар, Тронка, 1963, 42);

Артем.. слухав уважно, очей з матері не зводячи, суворий і зосереджений (Головко, II, 1957, 509);

// Якому властиві зібраність, постійна заглибленість у свої думки, переживання, справи і т. ін.

Тиху вдачею, мрійливу, зосереджену в самій собі, Ганну ще змалку вражало й вабило до якогось солодкого щеміння в грудях усе красиве, не буденне (Коз., Сальвія, 1956, 7);

Обережний і зосереджений, стриманий і підозрілий, він волів більше мовчати (Рибак, Час.., 1960, 424);

// Який виражає заглибленість у свої думки, переживання, справи і т. ін.

Вигляд у Лимаря був якийсь зосереджений, похмурий (Коп., Лейтенанти, 1947, 108);

Він сидів проти головного інженера, не відриваючи від нього зосередженого погляду, не пропускаючи жодного його слова (Шовк., Інженери, 1956, 26);

Обличчя його було напруженим і зосередженим (Тют., Вир, 1964, 156).