1. Словник української мови в 11 томах

зостару

ЗО́СТАРУ, присл., рідко. Через старість.

[Максим:] Бачите, я іноді зостару таке плету, що й сам докупи не зберу (Кроп., І, 1958, 393).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зостару — зо́стару прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. зостару — присл., рідко. Через старість. Великий тлумачний словник сучасної мови