зошиток

ЗО́ШИТОК, тка, ч. Зменш.-пестл. до зо́шит.

Я закарбую ті сліди, І клас, і парту у чорнилі, Й потерті зошитки малі, І піонерські, серцю милі. Тривоги, радощі й жалі (Мал., Звенигора, 1959, 315).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зошиток — зо́шиток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зошиток — -тка, ч. Зменш.-пестл. до зошит. Великий тлумачний словник сучасної мови