зразу

ЗРА́ЗУ, рідше ІЗРА́ЗУ, присл.

1. Тієї ж миті, негайно, дуже швидко; зараз же.

Зразу перед її очима чогось ніби виник з темряви теплий вечір у березі (Н.-Лев., III, 1956, 330);

На ранок Давид підвівся ледве розвиднілось і зразу ж зібрався йти (Головко, II, 1957, 181);

Знов прибули до нашої шпаківні Її, мабуть, торішні хазяї І зразу співи почали свої (Рильський, III, 1961, 178);

Зал довго не припиняв тисячоустого виявлення своєї радості. Іноді шум цей немовби притихав, але ж ізразу відновлювався з новою силою (Тич., III, 1957, 486);

// Зовсім недавно, тільки що.

Були тут снопи зразу ж з-під серпа, ще з росою привезені до Плачинди (Стельмах, І, 1962, 66);

// Без переходу, без проміжної стадії.

Ніч впала зразу і проковтнула обрій (Коцюб., II, 1955, 277);

// Раптом, несподівано.

Нічого не видно, не чутно. Тихо, сумно… Ось щось зразу залопотіло… Мороз пробіг вподовж спини (Мирний, І, 1949, 332);

Василь Іванович зразу спинився, мов його хто сіпнув за полу (Вас., І, 1959, 70);

// За дуже короткий час, відразу.

Тіло її робилось таким легким, наче вона зразу схудла (Коцюб., І, 1955, 327);

// 3 першого разу, з самого початку.

— Трапляється часом, що іншого якось не прийма серце, відвертається від нього, до іншого так зразу приляже, як до рідної мами… (Вовчок, VI, 1956, 280);

Йому хотілося в війні зразу ж поділяти з союзниками все нарівні — і кров, і піт, і злигодні (Довж., І, 1958, 299);

[Олекса:] Такого накрутила язиком, що й не розбереш ізразу (Мик., І, 1957, 155);

// 3 першого погляду.

Одежа на ньому абияка, сорочка розхристана, .. і таки зразу можна було бачити, що він є (Кв.-Осн., II, 1956, 471);

Зразу було видно, що вони не тутешні і їдуть здалеку, хоч біла блузка на дівчині була свіжонапрасована (Томч., Готель.., 1960, 6).

2. За один раз, в один прийом.

— Ану, пораднице! — промовляє Федір до пляшки. — Заговори мою тугу! — і витягне зразу до половини (Мирний, IV, 1955, 230);

Не хочу я городити Того перелазу, Та що його я не можу Проскочити зразу (Щог., Поезії, 1958, 130);

// Разом, одночасно.

Різнула блискавиця, мов крикнули зразу всі простори і гори, і — вдарив грім! (Хотк., II, 1966, 220).

3. Близько біля чого-небудь, поряд з чимось.

Зразу ж за тином буйно цвіли рожі червоними квітками (Головко, І, 1957, 106);

Великий, згорблений зразу ж біля надбрів’я ніс Сафрона одним кінцем вростає в суцільну лінію брів, а другим — у смолисті вуса (Стельмах, II, 1962, 45).

4. розм. На перших порах, спочатку.

— Взагалі все приїдається. От у піст риба зразу така смачна, а відтак уже не теє (Март., Тв., 1954, 41);

Жвава розмова велася між обома приятелями, зразу про Руду та смерть Василя Юрші, потім про задуми відбудови Руської держави, ..а вкінці про події дня (Оп., Іду.., 1958, 415).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зразу — зра́зу прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зразу — пр., спочатку, попервах; насамперед, передусім; зараз же; відразу; з першого разу; одним разом, одним замахом <�заходом, рипом>. Словник синонімів Караванського
  3. зразу — див. спочатку Словник синонімів Вусика
  4. зразу — рідше ізразу, присл. 1》 Тієї ж миті, негайно, дуже швидко; зараз же. || Зовсім недавно, тільки що. || Без переходу, без проміжної стадії. || Раптом, несподівано. || За дуже короткий час, відразу. || З першого разу, від самого початку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зразу — див. враз хохл. (сразу) миттю, раптом Словник чужослів Павло Штепа
  6. зразу — Зра́зу, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зразу — Зразу нар. Сразу, вдругъ; съ самаго начала. Захоч — і вродиться все зразу. Котл. Кн. VI. 85. Ми тільки що наткнулись, він так таки зразу і почав лаятись. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка