зрезигнувати
ЗРЕЗИГНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Відмовитися, зректися.
Залізницею до Криворівні не доїдеш,.. я мусив зрезигнувати і швидше податися додому (Коцюб., III, 1956, 339);
Він відчував уже ту хвилю, коли прийдеться йому зрезигнувати з усіх планів на майбутнє, зрезигнувати з науки, наукової праці, не доборовшися на цьому полі ні до якого успіху (Круш., Буденний хліб.., 1960, 127).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрезигнувати — Зрезигнува́ти: — відмовитись [41] — відмовитись, відректись, змиритись [48] — відступити [2] — зректися, відмовитися [46-2;46-1] — зректися, одмовитися [IV] — уникнути, відмовитися [XVIII] Золя зрезигнував із урядової кар'єри... Словник з творів Івана Франка
- зрезигнувати — -ую, -уєш, док., зах. Відмовитися, зректися. Великий тлумачний словник сучасної мови