1. Словник української мови в 11 томах

зречевлений

ЗРЕЧЕ́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зрече́вити.

Молоді воїни виходять до мовчазного граніту — навіки зречевленої священної саги про синів народу — лицарів і в суворій скорботі стають у почесну варту біля вогню їхнього безсмертя (Рад. Укр., 7.III 1968, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зречевлений — зрече́влений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. зречевлений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до зречевити. Великий тлумачний словник сучасної мови