зронитися
ЗРОНИ́ТИСЯ, зро́ниться, док., поет. Впасти, скотитися (перев. про сльози).
Але жоден стогін, жодне ридання не вразило завзятців, і хіба-но крадькома, на чиїх-не-чиїх чорних, молодих, променистих очах набігла була сльоза неслухняна, та й та зронилася безгучно на землю… (Стар., Облога.., 1961, 13);
О, скільки ран було На тім прекраснім тілі! Скільки сліз По стовбурі стрункому [берези] прокотилось, Аж поки не зронилася остання, Німого скону мовчазна сльоза! (Рильський, III, 1961, 170).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me