зросток
ЗРО́СТОК, тка, ч. Утворення, що виникає в результаті зрощення плодів, кристалів і т. ін.
Ці осади утворюються з джерел, багатих на розчин карбонатів заліза. З них найбільш поширений ортштейн, або рудяк. Це є зростки різного вигляду і розміру, складені з піску, цементованого сполуками заліза (Курс заг. гоол., 1947, 132).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me