зрублений
ЗРУ́БЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зруби́ти.
Убога садиба смердівська.. Стоїть хата, з дерева зрублена, тут же під одним дахом кліть — повітка для худоби (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 523).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me