зрівноваженість
ЗРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. зрівнова́жений 2; спокій, витримка.
Мотря добре чує, що Олин голос втратив свою звичайну зрівноваженість (Вільде, Винен.., 1959, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрівноваженість — зрівнова́женість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- зрівноваженість — -ності, ж., рідко. Властивість за знач. зрівноважений 2); спокій, витримка. Великий тлумачний словник сучасної мови