1. Словник української мови в 11 томах

зрівняльний

ЗРІВНЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Заснований на засадах зрівнювання у чому-небудь; однаковий, рівний для всіх або багатьох.

Уламки дореформеного ладу (прикріплення селян до землі і зрівняльне фіскальне землеволодіння) остаточно руйнуються капіталізмом, що проникає в землеробство (Ленін, 3, 1949, 58);

За тогочасного дуже низького рівня розвитку продуктивних сил [у первісному суспільстві] існував зрівняльний розподіл продуктів спільної праці (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрівняльний — зрівня́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зрівняльний — -а, -е. Заснований на засадах зрівнювання у чому-небудь; однаковий, рівний для всіх або багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови