зріднений

ЗРІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зрідни́ти.

Двадцять вісім юнаків і дівчат сиділи за партами трохи схвильовані, зріднені єдиним почуттям багаторічного школярства (Цюпа, Вічний вогонь, 1960,19);

// у знач. прикм. Який зріднився.

Величайся ж, плем’я соколине! Хай міцніє в дружбі й розцвіта для народів зріднених єдина Батьківщина наша золота! (Забіла, У.. світ, 1960, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зріднений — зрі́днений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зріднений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зріднити. || у знач. прикм. Який зріднився. Великий тлумачний словник сучасної мови