зріднений
ЗРІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зрідни́ти.
Двадцять вісім юнаків і дівчат сиділи за партами трохи схвильовані, зріднені єдиним почуттям багаторічного школярства (Цюпа, Вічний вогонь, 1960,19);
// у знач. прикм. Який зріднився.
Величайся ж, плем’я соколине! Хай міцніє в дружбі й розцвіта для народів зріднених єдина Батьківщина наша золота! (Забіла, У.. світ, 1960, 181).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me