1. Словник української мови в 11 томах

зріділий

ЗРІДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зріді́ти.

Вже в шал хуртовини вросли небозводи, Вже снігом завіяло темні стежки, Вже шлють комуністів міста і заводи В червоноармійські зріділі полки (Перв., II, 1958, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зріділий — зріді́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зріділий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зрідіти. Великий тлумачний словник сучасної мови