зрізуватися

ЗРІ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗРІ́ЗАТИСЯ, зрі́жуся, зрі́жешся, док.

1. Піддаватися зрізуванню.

Взимку, наприклад, дуже зручно знищувати чагарники. Вони ламкі і легко зрізуються (Хлібороб Укр., 6, 1965, 23).

2. на чому і без додатка, перен., розм. Зазнавати невдачі, провалу в якій-небудь справі, на іспиті і т. ін.

Та він не такий дурень, щоб не розуміти, яка це непевна річ, як легко на цьому [читанні вірша] «зрізатись» (Головко, II, 1957, 376);

Марина коротенько розповіла про те, як вступала до Львівської консерваторії, зрізалась, як важко було сидіти на шиї у мачухи, як прибилась сюди, шукаючи роботи (Дмит., Наречена, 1959, 178);

[Андрій:] Я ледве допросився директора інституту, щоб Вольдемара прийняли, бо зрізався ж на іспитах (Мороз, П’єси, 1959, 251).

3. тільки док., перен., розм. Зав’язати гостру суперечку.

Може, мали рацію колись на тому бюро, де він вперше зрізався з Куцевичем, товариші, і в першу чергу Катерина, коли казали, що він багато бере на себе? (Рибак, Час.., 1960, 735);

// Азартно зіграти в яку-небудь гру.

Він навіть і в той час, як тигр, бува, коли В неділю зріжеться з сусідами у хвильки (Рильський, Мости, 1948, 100).

4. тільки недок. Пас. до зрі́зувати.

Глибина різання — це товщина шару металу, що зрізується за один прохід різальним інструментом (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрізуватися — зрі́зуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зрізуватися — (на іспиті) провалюватися, док. сісти маком; дк. ЗРІЗАТИСЯ (між собою) зчепитися, завестися, стятися, г. зударитися; (в азартну гру) зіграти. Словник синонімів Караванського
  3. зрізуватися — -уюся, -уєшся, недок., зрізатися, зріжуся, зріжешся, док. 1》 Піддаватися зрізуванню. 2》 на чому і без додатка, перен., розм. Зазнавати невдачі, провалу в якій-небудь справі, на іспиті і т. ін. 3》 тільки док., перен., розм. Зав'язати гостру суперечку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зрізуватися — ПРОВА́ЛЮВАТИСЯ (зазнавати невдачі, провалу в якій-небудь справі; не виконуватися, не здійснюватися — про справу, роботу), ЗАВА́ЛЮВАТИСЯ розм., ГОРІ́ТИ розм.; ЗРІ́ЗУВАТИСЯ розм. (про людину — перев. на екзамені). — Док. Словник синонімів української мови