зсихати
ЗСИХА́ТИ і рідко ІЗСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗСО́ХНУТИ і рідко ІЗСО́ХНУТИ, ЗСО́ХТИ і рідко ІЗСО́ХТИ, хну, хнеш; мин. ч. зсох і зсо́хнув, ла, ло; док.
1. Повністю втрачаючи вологу, ставати зовсім сухим; висихати, пересихати.
Тараню він з’їв за обідом, зостався один хліб, та й той зсох на сухар (Мирний, IV, 1955, 24);
Ізсихають мої очі, І сльоза не ллється (Рудан., Вибр., 1937, 20);
// Стаючи сухим, втрачати життєздатність (про рослини).
Хоч як би там пишно не розцвілась рожа — Зів’яне і зсохне, як робак підточить (Коцюб., І, 1955, 423);
Вперед, бики! бадилля зсохло, Самі валяться будяки, А чересло, леміш новії… Чого ж ви стали? Гей, бики! (Рудан., Тв., 1956, 59).
2. перен. Робитися худим, виснаженим од тяжкої праці, хвороби, горя і т. ін.
Жінка його зсохла, як тріска, ледве встигаючи ліпити для його смачнії вареники (Вовчок, І, 1955, 332);
Вона зів’яла, зсохла, як билина в спеку; лице зблідло, помарніло, аж зчорніло; щоки опали, ясні очі неначе погасли (Н.-Лев., III, 1956, 163);
Юнак сказав королівні:— Бачу, що ізсохну я од твоїх очей (Вас., І, 1959, 186).
Значення в інших словниках
- зсихати — зсиха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- зсихати — див. сохнути Словник синонімів Вусика
- зсихати — і рідко ізсихати, -аю, -аєш, недок., зсохнути і рідко ізсохнути, зсохти і рідко ізсохти, -хну, -хнеш; мин. ч. зсох, -ла, -ло і зсохнув, -нула, -нуло; док. 1》 Повністю втрачаючи вологу, ставати зовсім сухим; висихати, пересихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зсихати — ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
- зсихати — Зсиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. зсо́хнути и зсо́хти, -хну, -неш, гл. Изсыхать, изсохнуть. Словник української мови Грінченка