1. Словник української мови в 11 томах

зсохлий

ЗСО́ХЛИЙ, рідко ІЗСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зсо́хнути, зсо́хти, ізсо́хнути, ізсо́хти.

Тріщить під ним бадилля зсохле і жовкло хилиться трава (Сос., І, 1957, 350);

Дитина почала всміхатись, а батько лагідними, смутними очима дивився на неї і бавив мідяним хрестиком, що висів у його на зсохлих грудях (Л. Укр., III, 1952, 639);

Щасливий, хто зможе онуку Сказати, озватися до юнака: — А знаєш ти, хлопче, що Леніна руку Стискала ця дідова зсохла рука? (Перв., II, 1958, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зсохлий — зсо́хлий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. зсохлий — рідко ізсохлий, -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зсохнути, зсохти, ізсохнути, ізсохти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зсохлий — ВІДМЕ́РЛИЙ (про рослини, частини живого організму — який загинув), МЕ́РТВИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ, ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, АТРОФО́ВАНИЙ, СУХИ́Й, ЗАСО́ХЛИЙ, ЗСО́ХЛИЙ (ЗІСО́ХЛИЙ) (про рослини). Перед.. Словник синонімів української мови
  4. зсохлий — Зсо́хлий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)