зсунений
ЗСУ́НЕНИЙ, ЗСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зсу́нути.
Він стояв на тротуарі, всміхнений, ..з капелюхом, зсуненим на потилицю (Фр., VII, 1951, 188);
Мати на мить забула про свою гризоту і замилувалася дочкою, її розчервонілим личком, на яке з-під зсунутої хустки вибилися лляні пасма кіс (Речм., Весн. грози, 1961, 108);
В просторих класах [гімназії] парти були зсунуті геть під стіни (Смолич, Мир.., 1958, 78);
// зсу́нено, зсу́нуто, безос. присудк. сл.
Столи було зсунуто докупи й застелено сніжно-білими скатертинами (Донч., VI, 1957, 454).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me