1. Словник української мови в 11 томах

зсутулений

ЗСУТУ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зсуту́лити.

Колись цей старий був чистун, акуратист, вуса підстрижені, сорочка чиста.. Тепер же стояв брудний, обірваний чоловік, зсутулений горем (Тют., Вир, 1964, 378).

2. у знач. прикм. Який зсутулився.

Лесі боляче стало, коли вона, підвівши очі од склянки, глянула на матір — маленьку, зсутулену і таку безпорадну в благенькій чорній кофтині (Хижняк, Невгамовна, 1961, 250).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зсутулений — зсуту́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зсутулений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зсутулити. 2》 у знач. прикм.Який зсутулився. Великий тлумачний словник сучасної мови