зсікати

ЗСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗСІ́КТИ, зсічу́, зсіче́ш, док., перех. Рубати на шматки; сікти.

[Олекса:] Та я ж тебе в капусту зсічу, щоб і світа не поганив! (Вас., III, 1960, 17);

// Розсікати.

Торік, колючи тріски, зсікла собі руку, що кров аж ревнула (Вовчок, VI, 1956, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зсікати — зсіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зсікати — див. рубати Словник синонімів Вусика
  3. зсікати — -аю, -аєш, недок., зсікти, зсічу, зсічеш, док., перех. Рубати на шматки; сікти. Великий тлумачний словник сучасної мови