1. Словник української мови в 11 томах

зубоскалка

ЗУБОСКА́ЛКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до зубоска́л.

— А вам, Олимпські зубоскалки, Моргухи, дзиги, фиглярки, Березової дам припарки, Що довго буде вам втямки (Котл., І, 1952, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубоскалка — зубоска́лка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. зубоскалка — -и, розм., рідко. Жін. до зубоскал. Великий тлумачний словник сучасної мови