зубочистка

ЗУБОЧИ́СТКА, и, ж. Загострений стрижень пір’їни або застругана паличка, якою видаляють із зубів рештки їжі.

Він зайняв своє місце.. й почав колупати зубочисткою в роті (Кучер, Трудна любов, 1960, 238).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубочистка — зубочи́стка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зубочистка — -и, ж. Загострена або застругана паличка, якою видаляють із зубів рештки їжі. Великий тлумачний словник сучасної мови