зубреня

ЗУБРЕНЯ́, я́ти, с. Маля зубра.

Сила і витривалість зубрів, їх пристосованість до всіляких несприятливих умов — феноменальні. Трапляється, що під час отелення взимку новонароджене зубреня падає на сніг — і нічого, жодної шкоди від нього не зазнає (Наука.., 1, 1966, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубреня — зубреня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зубреня — -яти, с. Маля зубра. Великий тлумачний словник сучасної мови