1. Словник української мови в 11 томах

зумкотіти

ЗУМКОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Видавати одноманітні високі звуки при польоті; дзижчати (про комах).

Мухи зумкотіли (Стеф., І, 1949, 44);

// Швидким рухом, польотом утворювати такі звуки.

Кулі тонко зумкотіли над її головою (Гончар, II, 1954, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зумкотіти — зумкоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зумкотіти — див. дзижчати Словник синонімів Вусика
  3. зумкотіти — -тить, недок. Видавати одноманітні високі звуки в польоті; дзижчати (про комах). || Швидким рухом, польотом утворювати такі звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зумкотіти — ДЗИЖЧА́ТИ (перев. про комах — видавати одноманітні тремтливі звуки при польоті, швидкому рухові), ЗУМКОТІ́ТИ, ДЗВЕНІ́ТИ, ДЗИНЧА́ТИ розм., ДЗУМІ́ТИ розм.; БРИНІ́ТИ, ДЗЕЛЕНЧА́ТИ розм. (дзвінко); ФУРЧА́ТИ розм., ХУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови