1. Словник української мови в 11 томах

зчеп

ЗЧЕП, у, ч., техн.

1. Пристрій, за допомогою якого зчіплюють між собою машини, вагони і т. ін.

Трактор проїхав кілька метрів і забуксував. Потім виборсався, та загрузли сани. Смикаючи їх, трактор порвав зчеп і вигріб під собою глибоку яму (Хор., Ковила, 1960, 95).

2. Кілька сільськогосподарських машин, залізничних платформ і т. ін., зчеплених разом.

Високу продуктивність дає зчеп з двох і навіть з трьох сівалок (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 270);

— Ти будеш сівальником на зчепі (Рудь, Гомін.., 1959, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчеп — зчеп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зчеп — -у, ч., тех. 1》 Пристрій, за допомогою якого зчіплюють між собою машини, вагони і т. ін. 2》 Кілька сільськогосподарських машин, залізничних платформ і т. ін., зчеплених разом. Великий тлумачний словник сучасної мови