1. Словник української мови в 11 томах

зчеплений

ЗЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зчепи́ти.

Мазурські, русинські та словацькі села ще примітивної архітектури.. Всі хати, хліви, повітки, комори, навіть клуні-стодоли часто стоять під однією покрівлею, зчеплені докупи (Н.-Лев., II, 1956, 400);

В заарештованого перев’язана голова, руки його зчеплені наручниками (Галан, І, 1960, 407).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчеплений — зче́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зчеплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зчепити. Великий тлумачний словник сучасної мови