зчищати
ЗЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗЧИ́СТИТИ, зчи́щу, зчи́стиш, док., перех. Знімати, видаляти з якої-небудь поверхні бруд або щось непотрібне, зайве.
Жан посадив пляму з сметани на адміральську тужурку, і «міноносець» старанно зчищав серветкою мокре (Коцюб., II, 1955, 388);
О. Артемій.. все запрошував людей зістатись після служби божої і прибрати та зчистити цвинтар, само по собі без плати (Н.-Лев., IV, 1956, 187);
// Зріза́ти або обдирати шкірку з овочів, плодів.
Параска — повногруда жінка років п’ятдесяти — поставила на стіл варену картоплю в «мундирах».. Їли мовчки. Зчищаючи лушпиння, зосереджено хукали на пальці (Руд., Остання шабля, 1959, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зчищати — зчища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зчищати — див. чистити Словник синонімів Вусика
- зчищати — -аю, -аєш, недок., зчистити, зчищу, зчистиш, док., перех. Знімати, видаляти з якої-небудь поверхні бруд або щось непотрібне, зайве. || Зрізати чи обдирати шкірку з овочів, плодів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зчищати — Зчищати, -ща́ю, -єш сов. в. зчи́стити, -зчищу, -стиш, гл. Счищать, счистить. Словник української мови Грінченка