1. Словник української мови в 11 томах

зчорнілий

ЗЧОРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зчорні́ти.

Хата була стара й убога.. Стіни не обмазані, вже зчорнілі (Н.-Лев., II, 1956, 404);

Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться та все вилежується (Коцюб., II, 1955, 29);

Василько взяв свій зчорнілий старий кожушок, бесаги і торбинку (Турч., Зорі.., 1950, 286).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчорнілий — зчорні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зчорнілий — див. чорний Словник синонімів Вусика
  3. зчорнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зчорніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зчорнілий — Зчорні́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)