зчіплюватися

ЗЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ЗЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗЧЕПИ́ТИСЯ, зчеплю́ся, зче́пишся; мн. зче́пляться; док.

1. Чіпляючись, зачіплюючись один за одного, з’єднуватися, сполучатися.

Вона рвала його [комиш], ламала, крутила й била ногами, а він згинавсь, упирався, зчіплювався вгорі китицями, ранив її руки й тільки корінням тремтів (Коцюб., І, 1955, 362);

Густі акації зчепилися вгорі пазуристим гіллям (Кол., На фронті.., 1959, 81);

// Зводитися докупи, сплітаючись (про пальці, руки).

Щось важке наближається до пасіки.. Страшенний, патлатий, важкий ведмідь одвідав! Що робити Меласі? Дрімота одлетіла,.. і ручечки у жаху, у страху зчепилися (Вовчок, І, 1955, 341).

Зчепи́тися рука́ми — узятися, побратися за руки.

Якби могли обоє, кинулися б один до одного, зчепилися рученятами та й не розлучалися б повік (Кв.-Осн., II, 1956, 307).

2. перен. З’єднуватися, поєднуватися; перебувати у взаємозв’язку.

Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (Н.-Лев., І, 1956, 376).

3. тільки док., розм. Почати битися, зійтись у бійці.

Так зчепились обидва, мов півні. Я кинулась між їх, щоб розборонити (Н.-Лев., II, 1956, 16);

Страхиня над’їхав,— грізним словом визиває турчина на лицарський герць.. Страшно затято зчепилися противники! (Фр., XVI, 1955, 16);

Зчепились вони в страшному єдиноборстві, схопили один одного за горло, смертельні, непримиренні вороги (Цюпа, Назустріч.., 1958, 363);

// Почати сваритися, лаятися з ким-небудь.

З дурнем зчепитись — дурнем зробитись (Номис, 1864, № 6170);

Ніні Олександрівні дуже кортіло зчепитись з старою, сказати їй, нарешті, що годі клеїти дурня, прикидаючись хворою (А.-Дав., За ширмою, 1963, 11);

*Образно. Зчепилася зима з весною, Зарюмсала, здалась стара… (Воскр., Подивись.., 1962, 111).

4. тільки док., розм. Вилізти, видертися на що-небудь.

— Наталочко, здоровенькі були! — лагідно вітався до неї щуплюватий бідовий хлопчик, зчепившись на паркан (Вас., І, 1959, 149).

5. тільки недок. Пас. до зчі́плювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчіплюватися — зчі́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зчіплюватися — -ююся, -юєшся і зчіплятися, -яюся, -яєшся, недок., зчепитися, зчеплюся, зчепишся; мн. зчепляться; док. 1》 Чіпляючись, зачіплюючись один за одного, з'єднуватися, сполучатися. || Зводитися докупи, сплітаючись (про пальці, руки). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови