зшитий
ЗШИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зши́ти.
Старший боярин — як болван: Витріщив очі, як баран. Обручами голова збита, Мочулою свитка зшита (Кв.-Осн., II, 1956, 33);
Рожева нова ситцева кофточка, зшита за останньою обухівською модою, туго обтягла її [Маріїні] повні груди (Головко, II, 1957, 107);
В пресі було затиснуто вже зшиту книжку… (Донч., V, 1957, 444).
Не до ладу́ кро́єний (розм. кра́яний), та мі́цно зши́тий хто — про незграбну, але фізично міцну, сильну людину.
Підходить такий собі чоловік — не старий, не молодий, не великий, не малий. Не так уже до ладу краяний, та міцно зшитий (Жур., Вечір.., 1958, 315).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зшитий — зши́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зшитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зшити. Не до ладу кроєний (розм. краяний), та міцно зшитий хто — про незграбну, але фізично міцну, сильну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зшитий — Зши́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)