зшиточок
ЗШИ́ТОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до зши́ток.
Хлопець підмостив трави, сів на колодці і почав розгортати свій зшиточок (Вас., II, 1959, 370);
Паленіючи від сорому, рвучко схопила [Ганна] рукою тонюсінький зшиточок своїх немудрих документів (Коз., Сальвія, 1959, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me