зштовхуватися

ЗШТО́ВХУВАТИСЯ і ЗІШТО́ВХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗШТОВХНУ́ТИСЯ і ЗІШТОВХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. Рухаючись назустріч один одному, вдарятися, наштовхуватися один на одного.

Малі планети, або астероїди, обертаються по своїх орбітах між орбітами Марса і Юпітера. Часом вони зштовхуються, уламки й осколки їх розлітаються в різні боки (Наука.., 11, 1963, 33);

*Образно. Два вітри зштовхнулись в грозі й непокорі, Два шторми сплелися в обіймах вгорі (Перв., II, 1958, 410).

2. Несподівано зустрічатися з ким-небудь.

До печей треба було йти повз недобудований гуртожиток. Там і зштовхнулася Катерина, нічого не бачачи перед собою, з Мусієм Горбанем (Перв., Материн.. хліб, 1960, 157);

// перен. Вступати в які-небудь стосунки, мати справу з ким-небудь.

Чим частіше я з ним [Кужелем] зштовхувався, тим більше переконувався в правдивості Недокусових слів (Збан., Малин. дзвін, 1958, 277).

3. рідко. Сходитися в бою.

[Котовський:] За мною! — А голубі улани теж — з криком ринулись на котовців.. Іх, як і зштовхнулися ж! — аж кресонуло на всі боки… (Тич., І, 1957, 262).