зісковзувати
ЗІСКО́ВЗУВАТИ і ЗСКО́ВЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗІСКОВЗНУ́ТИ і ЗСКОВЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
1. Поковзом сунутися, спускатися вниз.
— Чуєте, співають,— радісно зісковзнув Юрко вниз (Козл., Ю. Крук, 1950, 260);
Я зсковзнув з золотого крила прудкокрилої птиці (Ус., Лави.., 1948, 58);
Рука його затремтіла і безвольно зсковзнула з руки дружини (Ле, Наливайко, 1957, 435).
2. тільки 3 ос. Не утримавшись на чому-небудь, падати.
*Образно. Густа, біла мряка залягла долину, висіла на гілках смерекового ліса, зісковзуючи з вершків (Фр., III, 1950, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зісковзувати — зіско́взувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зісковзувати — і зсковзувати, -ую, -уєш, недок., зісковзнути і зсковзнути, -ну, -неш, док. 1》 Поковзом сунутися, спускатися вниз. 2》 тільки 3 ос. Не утримавшись на чому-небудь, падати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зісковзувати — СПОВЗА́ТИ (повзком, сунучись, спускатися вниз), ПОВЗТИ́, ЗСУВАТИСЯ, ЗСОВУВАТИСЯ, СУНУТИСЯ, З'ЇЖДЖАТИ, ЗЛАЗИТИ, ЗЛІЗАТИ, ЛІЗТИ, ЗІСКО́ВЗУВАТИ (ЗСКО́ВЗУВАТИ), ЗІСКО́ВЗУВАТИСЯ (ЗСКО́ВЗУВАТИСЯ) розм., ЗСЛИЗА́ТИ (швидко). — Док. Словник синонімів української мови