з’ясований

З’ЯСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до з’ясува́ти.

Походження первісного землеробства у Східній Європі, в тому числі й на Україні, ще не з’ясоване (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 37);

// з’ясо́вано, безос. присудк. сл.

На жаль, капітан футбольної команди, через якого йшов зв’язок, загинув, і деякі подробиці [матчу] досі не з’ясовано (Ю. Янов., II, 1954, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з’ясований — З’ясо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)