з’їжджений

З’Ї́ЖДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до з’ї́здити 2,3.

2. у знач. прикм. Зіпсований тривалим користуванням.

Повні вози скриплять не так верескливо, як порожні. Тільки вряди-годи старе з’їжджене колесо завищить навіжено, ніби щось недобре промовля до Хоми (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 340).