з-понад

З-ПО́НАД, прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, через верхній край якого спрямовано дію, рух.

Так застало його й ранішнє сонце, коли визирнуло з-понад чорних бориславських дахів (Фр., V, 1951, 409);

Заглиблений у книг нових і давніх стоси, Він слухав голоси з низин і з-понад хмар (Рильський, І, 1960, 324);

// Уживається при вказуванні на предмет, місце, у безпосередній близькості від якого починається якась дія.

Далеко десь з-понад самого Бугу сірою грудочкою покотився у село заєць (Стельмах, І, 1962, 128).