йойкнути
ЙО́ЙКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до йо́йкати.
З болю мимовільно йойкнув [Демко] (Фр., V, 1951, 46);
Цілих три дні лежав [Антін], зціпивши зуби, навіть не йойкнув (Чорн., Визвол. земля, 1959, 103);
*Образно. Від того рику затремтіла земля, забряжчали шибки і йойкнуло серце (Коцюб., І, 1955, 315).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- йойкнути — йо́йкнути: крикнуть отъ боли [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- йойкнути — йо́йкнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- йойкнути — -ну, -неш, док. Однокр. до йойкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- йойкнути — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- йойкнути — Йо́йкнути, -ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)