йорж
ЙОРЖ, а́, ч.
1. Дрібна прісноводна риба родини окуневих із колючими плавцями.
Вудок було в нього безліч — на сома, на коропа, на головня, на йоржа й на бубиря (Коз., Зол. грамота, 1939, 43);
*У порівн. Уже либонь були п’яненькі, Понадувались, мов йоржі (Котл., І, 1952, 96);
— Ви людина противна, колюча, як йорж (Довж., І, 1958, 423).
2. Щітка для чищення, миття лампового скла тощо.
Ручний йорж.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me