1. Словник української мови в 11 томах

кабанище

КАБАНИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до каба́н.

Кіндрат не вспів одскочить, як збожеволілий від болі кабанище черконув його кливаком [іклом] по нозі (Морд., І, 1958, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабанище — кабани́ще іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кабанище — -а, ч. Збільш. до кабан. Великий тлумачний словник сучасної мови