кабардинка

КАБАРДИ́НКА¹ див. кабарди́нці.

КАБАРДИ́НКА², и, ж.

1. Народний чоловічий танець, поширений на Кавказі.

В’язні розступилися, утворилось посеред камери коло, і пішов по ньому вибивати кабардинку наш Сашко Коваль (Збан., Єдина, 1959, 158).

2. заст. У кавказців — смушева шапка з шестикутним верхом, оздоблена різними прикрасами.

Аж ось у траві неначе іскра блиснула, і виявивсь, як із землі виріс, на вороному коні січовик, у червоному жупані, в кабардинці набакир (Стор., І, 1957, 334).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кабардинка — Кабарди́нка іменник жіночого роду селище у Росії Орфографічний словник української мови
  2. кабардинка — див. шапка Словник синонімів Вусика
  3. кабардинка — I див. кабардинці. II -и, ж. 1》 Народний чоловічий танець, поширений на Кавказі. 2》 заст. У кавказців – смушева шапка з шестикутним верхом, оздоблена різними прикрасами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кабардинка — Кабарди́нка, -нки, -нці; -ди́нки, -ди́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кабардинка — Кабардинка, -ки ж. Шапка изъ мѣха кабарди? Чоботи сап'янці, пояс шалевий і шапка кабардинка кругла. Стор. (изд. 1897). 305. У Вас. иначе: Шапка съ барашковымъ околышемъ и шестиугольнымъ верхомъ, отдѣланнымъ перекрещивающимся позументомъ или цвѣтными шерстяными снуркими. Вас. 156. Словник української мови Грінченка