кабардинці

КАБАРДИ́НЦІ, ів, мн. (одн. кабарди́нець, нця, ч.; кабарди́нка, и, ж.). Народ, що живе в Кабардино-Балкарській АРСР і Карачаєво-Черкеській автономній області.

Молодий кабардинець, що був заслухався Філіпова,.. винувато схиляє голову (Збан., Єдина, 1959, 304).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабардинці — -ів, мн. (одн. кабардинець, -нця, ч.; кабардинка, -и, ж.). Народ, що живе в Кабардино-Балкарії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кабардинці — Жителі Кабардино-Балкарії, також Адиґеї і Пн. Осетії; бл. 391 тис.; мова кабардинська. Універсальний словник-енциклопедія